Ало, братва! Ну что, прищурьте глазки и готовьтесь к истории, которая снесет вам башню! Вот именно, сейчас я буду расказывать как я купил кодеин и вообще, что творилось в моей гоп-жизни.
Дело было так. Был я свой простой день, ничем не примечательный. Закончился занятия в школе, и вместе с Димоном, моим бро, решили закоптить наркот, чтоб заценить на кумарах. Тут понял, что закладки подошли к концу и надо было срочно запастись новым генотипом.
Ничего не оставалось, как снова позвонить дилеру, чтобы он привез корабль с марихуаной и немного кодеина. Короче, кодеин, это такая штука, которую обожаю за свои психоактивные свойства. Когда приходишь после употребления, все в мозгу становится прозрачным и кажется, что летишь на самом настоящем облаке. Ну, а когда еще докурить марихуаны, то вообще в мясо!
Когда деньги были закиданы на карту дилера, началось ожидание. Все было как в тумане: время тянулось как жвачка, а желание уже приходило в молодежный сленге "запилить погудеть".
Быстренько я схватил своего бро и отправились в заранее договоренное место, чтобы чекнуть этот новый генотип кодеина. Дилер был таким же характерным типом – лысый, средних лет, в свитере Adidas и кепке NY. Вот такой характерный и всем известный образ. Все дали ему деньги, и мы получили наши долгожданные свертки с кораблем.
Быстро же мы вернулись на свою базу, чтоб попробовать эту дичь. Развернули одну из сверток, и вдохнули аромат запаха марихуаны, который проник в каждую клеточку тела. Стали курить, и уже через минуту всю гоп-жизнь начало медленно исчезать в дыму. Я поплыл в своем мире, где нет проблем и обязанностей, только чилл и свобода.
Но вся эта свобода не продолжалась долго. Внезапно сквозь дымную завесу в моей голове прокралась мысль, что сегодня у меня есть урок по математике. И в какой-то момент я оказался стоящим перед классом, держась за парту и пытаясь осознать, что происходит.
Окружающие меня ребята смотрели на меня с недоумением, но ничего не понимали. А я, с мутным взглядом и улыбкой на лице, попытался понять, каким образом я оказался на уроке. И тут я вдруг осознал, что яйцо ударилось о угол парты, и все это было весьма болезненно.
Но никакие физические страдания не сравнятся с тем, что меня ожидало после окончания урока. Директор вызвал меня в свой кабинет, где мне предстояло ответить за свои действия. Он выставил меня перед выбором – либо я откажусь от наркот, либо окажусь исключенным из школы.
Я почувствовал внутренний конфликт. С одной стороны, я знал, что я попал в такую ситуацию из-за глупого разрешения себе наслаждаться наркотиками. С другой стороны, мне было тяжело представить свою жизнь без них. Приход, который я испытывал от употребления, был таким сильным, что я не мог себе представить, как я смогу справиться с жизнью без этого.
Но в глубине души я понимал, что моя жизнь скатилась вниз по спирали, и если я не приму решение сейчас, то вся моя будущность будет разрушена.
Таким образом, братва, я оставил все шкурное и решил идти дальше. Пройти через все испытания и стать лучшим версией себя.
И помните, братва, наркотик – это не путь к удаче, а наоборот, путь в никуда. Никогда не забывайте о своей ценности и своих возможностях. Выходим из тумана и становимся настоящими победителями, никогда не останавливаясь на пути к своей мечте.
Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.